Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
Сьогодні, 24 жовтня, рано-вранці, Я попросила нашого МАПУ, Наймилосерднішого, Наймогутнішого, НАЙКРАЩОГО з усього доброго, доброго, доброзичливого та співчутливого – Я попросила наших Єдиних, Неповторних, Більш ніж найкращих Батьків у всьому Всесвіті, що мені час, зазвичай, вийти зі свого намету та медитувати-самадхі, щоб працювати на Supreme Майстер Телебачення, як завжди. Тож Отець сказав мені: “Ні, ні, бо лідер війни хоче поговорити з Тобою”. Я сказала: “О, так, ваша Величносте, з вашого дозволу, Я поговорю з ним”. Потім, перед цим, Я наказала усім службам безпеки, захисту та конфіденційності, а також відповідним ангелам і відділам Небес посилити заходи безпеки, щоб Я могла розмовляти лише з ким захочу, і щоб негативна сила не втручалася в мене своїми хитрощами, брехнею, оманливими навіюваннями та розмовами тощо, що б вони не захотіли робити. Приблизно через дві хвилини всі питання безпеки було вирішено. Тож Я попросила пекельного охоронця дозволити лідеру війни поговорити зі мною. Він став на коліна й сказав: “Ваша Величносте, Всевишня Королева Королів, Королів Королів я вклоняюся Тобі й припадаю до Твоїх ніг. Я хотів би повідомити про мирну ситуацію.” Тож Я сказала: “Все гаразд, тобі дозволено почуватися комфортно. Можеш сісти і розповісти мені”. Тож він сказав: “Мир підписано між Росією та Україною”. Я виправила його: “Ти кажеш “Ureign”, бо Я хочу, щоб вони мали мир і правили власною силою, власною волею, власним задумом, власним щастям і гармонійною згодою один з одним, у межах своїх національних кордонів”. Тож лідер війни сказав: “Так, Пані”. Тож лідер війни сказав: “Мир підписано між цими двома країнами, Росією та Україною (Ukraine). І мир скоро настане”. Він сказав: “Мир скоро настане. Війна закінчиться. Більше жодної війни”. Я сказала: “Ох, це було між Росією та Україною”. А як щодо відносин між Саудівською Аравією та Іраном? Лідер війни сказав: “Ваша Величносте, Королева Королів Королів Королів, ця війна також скоро закінчиться”. Тож Я сказала йому: “Добре”. Я також вчора читала деякі з цих новин у ЗМІ. Але річ у тім, що Я хочу більшого. Я щиро хочу, щоб мир справді настав, швидко та тривало”. Лідер війни сказав: “Так.Так, Пані. Воно прийде. Я докладу всіх зусиль, щоб пришвидшити це. З Твоїм благословенням ми зможемо скоро закінчити війну”. Я сказала: “Добре, добре. Я бачу, що твоя щирість та розуміння жорстокості та безжальності війни стали кращими. Тож за це Я визнаю твої зусилля. Тож Я накажу охоронцю відпустити тебе у просторішу тюремну камеру. І що б тобі не було справді потрібно для твого самозабезпечення та існування, просто скажи начальнику цієї пекельної зони, і він тобі це принесе. Він зробить це для тебе можливим, Я маю на увазі, наскільки це можливо. Ти в пеклі, пам'ятай про це. Я постараюся надати більше простору, більше свободи пересування та більше твоєї влади для використання виключно в мирних цілях. Пам'ятай це. І Я все ще чекаю на твої подальші зусилля з усією щирістю та повагою до НАЙМОГУТНІШОГО БОГА. Щось ще ти хочеш мені сказати? Гаразд. Добре. Тоді ти проявив свою добру волю. І, у свою чергу, Я також проявила свою поблажливість. Тож продовжуймо нашу роботу, щоб принести мир і щастя у цей світ, бо ти знаєш, скільки фінансових ресурсів було витрачено таким жахливим чином, поки мільйони чи навіть мільярди людей страждають, відчувають біль, і ніхто по-справжньому не піклується про їхню долю. Мільярди, мільярди і мільярди витрачені лише на те, щоб убивати, руйнувати. Ти можеш побачити найнелогічніші докази війни. Тож, поспішай, зроби усе можливе. І твої заслуги зможуть збалансувати певну частину твого гріха. Це залежить від того, як наполегливо ти працюєш. Я поговорю з тобою наступного разу, коли буде потреба. Бувай поки що. Лідер війни тричі простерся ниць на підлогу і залишився лежати, торкаючись головою підлоги. Він сказав: “Так.Так, Пані. Сподіваюся побачити тебе незабаром, будь-коли, Сер. ” Я сказала: “Добре. Ти можеш бути спокійним Не потрібно ставати на коліна на підлогу. Будь спокійним.” Отже, з цим Я покинула пекельну в'язницю та повернулася до цього фізичного світу. О, і до речі, Я запитала у MAПA, чи можу Я пробачити та допомогти так званому колишньому другу, який кликав з пекла про порятунок. Тож БОГ це допустив. Тоді Я сказала: “Куди ж мені його послати, після того, як Я хоч трохи витягну його з пекла?” БОГ сказав: “Відправ його в зону бойових дій, щоб він пізнав, що таке страждання війни; доки він повністю не очиститься від цього жорстокого залишку з усієї своєї істоти, тоді він зможе знову народитися людиною”. Тож Я сказала: “Так, так, Пане”. Я перевірю це і врятую його Вашою Милістю, Сер. Щиро дякую за Вашу милість, Пане.” БОГ сказав: “Добре, іди роби свою роботу”. І Я сказала: “Після цього, чи є ще якісь особливі справи сьогодні, сер?” БОГ сказав: “Ні, не зараз, більше не сьогодні”. Тож Я сказала: “Після цього Я піду працювати на Supreme Master Teлебачення”. Тож, хай мені це дозволить БОГ. "Дякую." Тож мені довелося знизити свої вібрації, щоб увійти до бібліотеки записів Акаші та дізнатися, хто серед моїх так званих колишніх друзів пов'язаний з війною чи чимось подібним. І Я знайшла щось про цю людину, перш ніж встигла піти до пекла та оголосити про своє прощення тій самій істоті, яка кликала на допомогу. Бо щось із його кармою настільки погане, настільки погане, що пекло приховало його навіть від мене, тож його благання про допомогу нікуди не просочилося, окрім двох разів. Одного разу Король Будда Миру почув його і розповів мені. Але Я була надто зайнята, надто зайнята, щоб займатися перевіркою записів Акаші та витрачати на це час. Тож Я забула про це на чотири дні. А потім, вдруге, його голос якимось чином просочився, або, можливо, пекло дозволило йому кричати голосніше. А потім почула це Леді Фокс, почула це безіменна Лисиця Фокс, і вона прибігла та розповіла мені цю новину. Ну, до речі, Я вже кілька днів майже нічого не чула від безіменної Леді-Фокс. Так, Я вже кілька днів не чула звісток від безіменної Леді Фокс. Але вона щаслива, їй подобається бути людиною. Їй не вистачає сил, і Я не даю їй більше сили бути повністю та назавжди людиною, як інші люди. Також, тому що якби Я дала їй забагато, забагато своєї Сили, то вона б померла – вона б не змогла продовжувати свою практику як лис-персона, а також насолоджуватися своїм людським життям кілька днів на тиждень. Тож, як і все інше, навіть хороші речі потребують часу для перетравлення. Як і з найкращими вітамінами, Ви не можете випити всю пляшку за один раз. І Я спитала Леді Фокс: “Як тобі поживається у світі людей? У тебе є їжа чи напої, і все гаразд?” Вона сказала: “Так, так. Люди дуже добрі до мене. Вони дають мені їжу та напої, навіть сік та воду, всіляку їжу та фрукти – дуже приємно. І я також відплачую їм за доброту, допомагаючи, куди б Я не пішла. Я допомагаю їм, що б вони мене не просили, наприклад, прибираю подвір'я. Я вчуся косити траву, підстригати дерева в їхньому саду або вигулювати їхніх домашніх тварин. Спочатку собаки (-персони) знали, хто я, тому вони продовжували гавкати. Але пізніше Я поспілкувалася з ними, сказавши, що не бажаю їм нічого поганого. Мені просто потрібно трохи працювати, щоб заробити на життя. ‘Тоді просто ходімо зі мною, люб’язно. Допоможіть мені.’ Тож вони так і роблять. Люди навіть питають мене, як мене звати. Тож я кажу: “Мене звати Ліза”. Це все, що я пам'ятаю. І вони питають мене, де мій дім. Я кажу: “У мене його немає. Я просто сплю будь-де, де тільки можна. Тож вони дали мені ще трохи одягу та ковдру і сказали, що я можу спати в їхньому гаражі або сараї в саду. І люди такі добрі до мене. Вони думають, що я, можливо, просто була сиротою, втратила пам'ять чи щось таке. Тож вони ставляться до мене доброзичливо, бо бачать, що я мила і ніжна, розмовляю дуже смиренно та ввічливо, не завдаю шкоди і не виявляю жодних шкідливих слідів. Тож куди б я не пішла, люди допомагають. А якщо вони не допомагають, я просто йду до інших будинків. І зі мною все гаразд.” Тож Я сказала лисиці-персоні: “Вау, Я рада за тебе. Я рада за тебе. Таке життя також дуже вільне. Ти молодець. Ти пам'ятаєш БОГА і молишся весь час. Інакше твоя сила зникне, і ти не зможеш знову стати людиною, і навіть нічого не зможеш зробити. Тож Леді Фокс сказала: “Так, так, так, я знаю це, Майстер. Я це дуже добре знаю. Я це знаю. І я завжди вдячна у своєму серці Всемогутньому БОГУ через Твою Милість і Любов, що я могла стати людиною та насолоджуватися своїм людським життям кілька днів на тиждень. Photo Caption: "Теплий і яскравий, Будь як сонечко"
