Зворушливу святкову вечерю з Майстром, частина 4 із 13

Ці собаки (персони) дуже чутливі. Якщо Я їх ігнорую або надто багато працюю, не гладжу їх і не розмовляю з ними, вони починають засмучуватися. Хтось засмучується тихо – тихі сльози; деякі голосні. [...] І якщо Я все одно їх ігнорую, тоді вони йдуть до дверей, до воріт, бажаючи вийти, бажаючи повернутися в інше місце – демонструючи протест. «Ми геть звідси. Нам не потрібно бути тут і благати Тебе». Ой, чоловіче, такі собаки (-персони). Такі чутливі! [...] Тож вони просто показують мені: «Нам є куди йти. Не те, щоб нам не було куди йти». [...]

Завантажити фото